Кліматичний огляд 2025 року: як епізоди водного стресу змінюють глобальну карту сільськогосподарських врожаїв

2025 рік посідає 2-ге або 3-тє місце серед найтепліших за всю історію спостережень, згідно з даними Служби зі зміни клімату Copernicus. За умов, коли глобальна температура досягла +1,18 °C відносно середнього показника XX століття, це підтверджує тривожну тенденцію, яка нині впливає на сільськогосподарські регіони на всіх континентах.

Однак вирішальними стали не лише температурні рекорди, а повторювані інтенсивні хвилі спеки та дефіцит води на критичних етапах розвитку культур, що глибоко трансформували світове сільське господарство. Від Європи до Північної Америки, включно з Бразилією, широкомасштабні польові культури опинилися в особливо складних умовах, а наслідки суттєво різнилися залежно від регіонального контексту та рівня адаптації.

Показники ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) є промовистими: майже 2 мільярди людей нині проживають у регіонах, де сільськогосподарська врожайність знижується.

Для фермерів 2025 рік став цілком відчутною економічною реальністю — зі значними втратами врожаю в окремих зонах та зростаючим тиском на виробничі системи.

Кукурудза: глобальна культура з украй різними результатами

Кукурудза — одна з ключових світових культур — наочно ілюструє контрасти 2025 року між регіонами та виробничими системами.

У Європі весна 2025 року запам’ятається як винятково посушлива. Майже 40% території Європейського Союзу вже навесні перебували в зоні попередження. У Німеччині було зафіксовано найсухіший березень за весь період спостережень, тоді як у Великій Британії весна стала найспекотнішою та найсухішою з 1893 року. Літо принесло нові виклики: у Західній, Південній та Південно-Східній Європі протягом усього сезону спостерігалися умови сухіші за середні.

У Франції кукурудза зазнала найбільших втрат: урожайність становила від 87,5 до 88,5 ц/га, що відповідає зниженню на -8,2% порівняно з 2024 роком. Дві хвилі спеки (з 19 червня по 4 липня тривалістю 16 днів, а також з 8 по 18 серпня) припали саме на фази цвітіння та наливу зерна. Евтранспірація сягала 9 мм/день (+4 мм до норми), а дефіцит вологи перевищував 150 мм у західних і центральних регіонах. Особливо постраждала богарна кукурудза (~77 ц/га), із втратами 20–30% у Пуату-Шарант, Пеї-де-ла-Луар, Лімузені, Бургундії та на Південному Заході. Потреби в зрошенні сягали до 268 мм, тобто на +50 мм більше за середній рівень.

У Південно-Східній Європі Об’єднаний дослідницький центр підтверджує незворотні втрати. Східна Угорщина, південь Румунії та Болгарія зазнали повторюваних хвиль спеки в поєднанні з тривалим дефіцитом води, що призвело до врожайності значно нижчої за середній п’ятирічний показник. Натомість Німеччина, Польща та західна Угорщина показали кращі результати завдяки більш сприятливому розподілу опадів.

У Сполучених Штатах, попри екстремальні кліматичні умови, кукурудза досягла рекордної врожайності — 186,0 бушелів з акра, а загальний обсяг виробництва становив 16,8 млрд бушелів (+12% порівняно з 2024 роком). Такий результат підкреслює ефективність інтенсивного зрошення та добре адаптованих агропрактик у подоланні кліматичних викликів.

У Бразилії виробництво зросло на 23,5% і досягло рекордних 141,6 млн тонн, попри умови Ла-Ніньї та нерегулярні опади, що підтверджує високу адаптивність бразильського аграрного сектору.

Ключові висновки:

Соя: вразливість на етапі наливу бобів

Соя продемонструвала особливу чутливість до епізодів дефіциту вологи під час критичної фази наливу бобів.

У Франції за врожайності 23,7 ц/га (–9,2% порівняно з 2024 роком) і загального обсягу виробництва 356 000 тонн (–0,5%) соя зазнала суттєвого впливу літнього водного стресу в період формування бобів.

У Сполучених Штатах соя досягла рекордної врожайності — 53,0 бушеля з акра, хоча загальне виробництво дещо скоротилося — на 3%, до 4,25 млрд бушелів, що відображає помірне зменшення посівних площ.

У Бразилії соя встановила історичний рекорд — 166,0 млн тонн (+14,5%), закріпивши позиції країни як провідного світового виробника та продемонструвавши високу стійкість за мінливих умов.

Ключові висновки:

Соняшник і зернові: вирішальне значення має таймінг

Соняшник

Соняшник продемонстрував відносно кращу стійкість. У Франції врожайність досягла 21,7 ц/га (+10,7% порівняно з 2024 роком) завдяки кращій природній толерантності культури та циклу вирощування, який дозволив уникнути найкритичніших періодів. Водночас у Південно-Східній Європі соняшник зазнав значного негативного впливу в регіонах, уражених повторюваними хвилями спеки.

Зернові

Зернові культури виграли від сприятливого календаря. Їхній ранній цикл розвитку відбувся до настання найінтенсивніших літніх екстремумів. У Франції врожайність м’якої пшениці сягнула 74 ц/га (+18% до 2024 року), а ячменю — зросла на 12%. На європейському рівні виробництво пшениці очікується на рівні 140,4 млн тонн, що значно більше порівняно з 125,5 млн тонн роком раніше та свідчить про повернення до нормальних рівнів урожайності після 2024 року.

Ключові висновки:

Особливу складність 2025 року визначила не стільки абсолютна інтенсивність кліматичних явищ, скільки їхній таймінг. Кожна культура має фази максимальної чутливості:

• Кукурудза: цвітіння та налив зерна (липень–серпень) — стрес на цих етапах призводить до поганого заповнення качана та обмежує накопичення сухої речовини
• Соя: цвітіння та формування бобів — нестача вологи спричиняє опадання квіток
• Соняшник: цвітіння та налив сім’янок — попри це, глибока коренева система забезпечує кращу стійкість
• Зернові: вихід у трубку та налив зерна (травень–червень) — ранній цикл розвитку дозволив уникнути найсуворіших літніх умов

Наслідки виходять за межі врожайності: скорочення періоду наливу зерна, зниження ефективності фотосинтезу та, в окремих випадках, погіршення якості продукції (зокрема нижчий вміст білка в зернових).

Довгострокова глобальна тенденція

Зміна клімату та сільське господарство

2025 рік не слід розглядати як поодиноку аномалію — радше як ілюстрацію глибинної тенденції. Дослідження, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, показує, що глобальна врожайність пшениці була б на 10% вищою без впливу потепління за останні 50 років (Lobell & Di Tommaso, 2025).

Зростання частоти несприятливих кліматичних явищ більше не є прогнозом — це поточна реальність, що впливає на всі континенти. Те, що Météo France описує як «типовий літній сценарій сучасного клімату», дедалі частіше спостерігається в глобальному масштабі.

Нерівномірна здатність до адаптації

2025 рік яскраво висвітлює суттєві відмінності в адаптаційному потенціалі. Сполучені Штати та Бразилія продемонстрували, що добре оснащені аграрні системи здатні зберігати або навіть підвищувати ефективність попри складні умови. Натомість менш підготовлені регіони зазнали значно серйозніших наслідків — із локальними втратами врожаю на рівні 20–30%.

Ця реальність ставить ключове запитання:

Як забезпечити здатність усіх виробничих систем адаптуватися до зростаючої мінливості клімату та частіших епізодів стресу?