«Хороший рік» — не причина зупинятись: коли не тільки погода впливає на врожайність

У 2025 році на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії наук України було проведено серію польових випробувань продуктів Best-a, EliSun-a та EliGrain-a. Дослідження закладалися в умовах, максимально наближених до виробничих, без зміни стандартних елементів технології, що дозволяє розглядати отримані результати не лише як наукові, а й практично релевантні для реальних господарств.

Випробування охопили три культури — кукурудзу, соняшник і ярий ячмінь — що дало змогу оцінити ефективність продуктів у різних агробіологічних сценаріях протягом одного вегетаційного сезону.

Ключові результати випробувань 2025 року:

• кукурудза: +0,92 т/га (Best-a)
• соняшник: +0,22 т/га (EliSun-a)
• ярий ячмінь: +0,55 т/га (EliGrain-a, BBCH 49)
• ефект отримано за сприятливих погодних умов, без дефіциту вологи
• покращення не лише врожайності, а й структури та якості зерна

Кукурудза: вплив Best-a на структуру врожаю та продуктивність

Польовий дослід на кукурудзі було закладено за схемою рандомізованих повних блоків із 8 повтореннями. Облікові ділянки мали розмір 2,8 × 8 м, посів культури провели 1 травня 2025 року після стандартної підготовки насіннєвого ложа. Препарат Best-a було внесено 17 червня у фазі активного росту рослин, а збирання врожаю здійснили 17 жовтня, після завершення повного вегетаційного циклу.

Порівняння контрольної та обробленої ділянок показало чіткий позитивний вплив Best-a на формування структури врожаю. Зокрема, середня кількість рядів у качані зросла з 16,4 на контролі до 17,2, а кількість зерен — з 38,6 до 41,2.

Окрім цього, препарат позитивно вплинув на налив зерна: маса 1000 зерен зросла з 348,6 г до 369,7 г, що свідчить про ефективніше використання ресурсів рослиною у другій половині вегетації.

У підсумку це відобразилося на кінцевій продуктивності. Урожайність кукурудзи зросла з 11,60 т/га на контрольній ділянці до 12,52 т/га за використання Best-a, а приріст становив +0,92 т/га. Важливо, що цей результат було отримано без змін інших елементів технології вирощування, що дозволяє чітко пов’язати зафіксований ефект саме з дією препарату.

Соняшник: розвиток рослин і стабільний приріст урожайності з EliSun-a

Випробування на соняшнику проводилися у Вінницькій області, поблизу села Агрономічне, на висоті 280 м над рівнем моря. Ґрунтові умови були типовими для регіону: середній механічний склад, 2,3 % органічної речовини, pH 5,7, попередник — соя.

Для досліду було використано гібрид LG 5478. Посів здійснили 1 травня 2025 року з нормою 55 000 насінин/га, міжряддям 70 см і глибиною загортання 4–5 см. Дослід закладали з 6 повтореннями на ділянках 2,8 × 10 м. Препарат EliSun-a вносили 17 червня у нормі 1 л/га за сприятливих погодних умов.

Оцінка рослин у фазі BBCH 53 показала суттєві зміни в рості та розвитку. Кількість листків зросла з 26,8 до 27,9, середня висота рослин — зі 154,9 до 163,0 см. Особливо помітним було посилення розвитку кореневої системи: середня довжина коренів збільшилася з 13,9 до 15,7 см, а їх маса — з 141,9 до 192,5 г.

Ці морфологічні зміни напряму відобразилися на врожайності. За результатами збирання 23 жовтня середня урожайність соняшнику зросла з 3,15 т/га на контролі до 3,37 т/га за використання EliSun-a, що відповідає приросту +0,22 т/га.

Крім того, було зафіксовано покращення якісних показників: маса 1000 насінин зросла з 85,8 до 89,7 г, що свідчить про більш повноцінне наливання зерна та ефективніший розподіл асимілятів у репродуктивній фазі розвитку культури.

Ярий ячмінь: ефект EliGrain-a навіть за сприятливих умов

Вегетаційний період 2025 року для ячменю характеризувався загалом сприятливими кліматичними умовами, передусім з точки зору вологозабезпечення. У травні сумарна кількість опадів становила 189 мм, що суттєво перевищувало середньобагаторічну норму (54 мм) і забезпечило комфортні умови для росту та формування продуктивних пагонів. У липні, в період наливання зерна, випало 103,7 мм опадів за середньобагаторічної норми 73 мм, що свідчить про відсутність водного дефіциту в критичні фази розвитку культури.

Таким чином, дослід проводився не в умовах стресу, а на фоні достатньої вологи та помірних температур. Це створює важливий контекст для інтерпретації результатів, адже дозволяє оцінити дію препарату саме як інструмента підвищення реалізації потенціалу культури.

На цьому фоні особливо показовими є результати, отримані за внесення EliGrain-a у фазі BBCH 49. Середня врожайність ячменю на контрольному варіанті становила 3,61 т/га, тоді як застосування препарату забезпечило зростання цього показника до 4,26 т/га. Отже, приріст урожайності склав +0,55 т/га.

Важливо, що відмінності проявилися не лише у валовій урожайності, а й у якості зерна. Маса 1000 зерен зросла з 44,06 до 45,58 г, а вміст білка — з 7,96 % до 8,78 %, що свідчить про інтенсивніше та рівномірніше наливання зерна і ефективніше фізіологічне функціонування рослин.

Наявність достатньої кількості вологи впродовж сезону також створила умови для більш гнучкого підходу до строків внесення препарату. За таких умов можливе зміщення обробки на пізніші етапи розвитку рослин у межах рекомендованих фаз, що, як показали результати, не лише не знижує ефективності, а й може додатково підсилювати реалізацію врожайного потенціалу.

 

Висновки

Результати польових випробувань 2025 року демонструють, що препарати на основі фітостеролів Best-a, EliSun-a та EliGrain-a забезпечують стабільний позитивний ефект у різних агробіологічних умовах і на різних культурах — кукурудзі, соняшнику та ярому ячмені.

Важливо, що дослідження проводилися у сприятливий за погодними умовами сезон, без дефіциту вологи та критичних температурних стресів. Зокрема, у травні та липні кількість опадів суттєво перевищувала середньобагаторічні показники, що створювало комфортні умови для росту та розвитку культур. Це дозволяє розглядати отримані прирости врожайності не як реакцію на компенсацію стресу, а як результат більш повної реалізації генетичного та фізіологічного потенціалу рослин.

На кукурудзі застосування Best-a призвело до покращення структури врожаю, інтенсивнішого наливання зерна та приросту урожайності +0,92 т/га без зміни інших елементів технології.
На соняшнику EliSun-a забезпечив покращення ростових параметрів, розвитку кореневої системи та стабільний приріст урожайності +0,22 т/га, а також зростання маси 1000 насінин.
На ярому ячмені застосування EliGrain-a у фазі BBCH 49 показало особливо виражений ефект — приріст урожайності +0,55 т/га у поєднанні з покращенням якісних показників зерна, зокрема маси 1000 зерен і вмісту білка.

Отримані дані підтверджують, що препарати на основі фітостеролів ефективні не лише в умовах стресу, а й у «хороші роки», коли погодні фактори не обмежують розвиток культур. За таких умов вони стають інструментом тонкого управління продуктивністю, дозволяючи підсилити ключові фізіологічні процеси та підвищити економічну ефективність технології вирощування.

Коментар науковця

Як зазначає Задорожний Віктор Сергійович, заступник директора з наукової роботи Інститута кормів та сільського господарства Поділля НААН адаптація аграрного виробництва до принципів Зеленого курсу ЄС для України — це не стратегія «на папері», а практична необхідність. Країна залишається одним із ключових постачальників зернових і олійних культур, а отже має поєднувати продуктивність із раціональним використанням ресурсів.

Саме тому все більшого значення набувають кліматично орієнтовані технології, які дозволяють не просто реагувати на ризики, а системно підвищувати ефективність вирощування. Біологічні стимулятори є важливою частиною такого підходу: вони підсилюють фізіологічні процеси рослин, сприяють кращому використанню елементів живлення та зменшенню втрат.

За результатами досліджень Інституту у 2025 році, застосування біостимуляторів на основі фітостеролів Elicit Plant забезпечило стабільне підвищення врожайності зернових та олійних культур у виробничо наближених умовах. Важливо, що ефект проявлявся навіть у сприятливий сезон — не як компенсація стресу, а як інструмент повнішої реалізації потенціалу культури.

У цьому сенсі біостимулятори слід розглядати не лише як «страхування» на складні роки, а як елемент сталого високотехнологічного землеробства, який знижує ризики, підвищує віддачу технології та відповідає вимогам Зеленого курсу ЄС.